(1) Якщо це дозволяє чинне законодавство, Відомство Договірної сторони, що одержало повідомлення Міжнародного бюро про поширення на цю Договірну сторону відповідно до Статті 3 ter(1) або (2) охорони, що виникає в результаті міжнародної реєстрації, має право заявити в повідомленні про відмову, що у зазначеній Договірній стороні охорона не може бути надана знаку, який є предметом цього поширення. Така відмова може грунтуватися тільки на підставах, які відповідно до Паризької конвенції по охороні промислової власності застосовуються до знака, заявка на який подана безпосередньо у Відомство, що повідомило про відмову. Проте в охороні не може бути відмовлено, навіть частково, тільки на тій підставі, що національне законодавство допускає реєстрацію знаків тільки для обмеженого числа класів або обмеженого числа товарів або послуг.
(2) (a) Будь-яке Відомство, що хоче скористатися цим правом, повинно повідомити Міжнародне бюро про свою відмову з зазначенням всіх підстав протягом строку, передбаченого законом, що застосовується цим Відомством, і, з урахуванням підпунктів (b) і (c), не пізніше закінчення одного року від дати, на яку повідомлення про поширення охорони, передбачене в пункті (1) цієї статті, було направлене цьому Відомству Міжнародним бюро.
(b) Незважаючи на підпункт (a), будь-яка Договірна сторона може заявити, що для міжнародних реєстрацій, здійснених згідно з цим Протоколом, строк в один рік, передбачений у підпункті (a), замінюється 18 місяцями.
(c) У такій заяві може бути також зазначено, що коли відмова в охороні може бути результатом заперечення проти надання охорони, то таку відмову Відомство згаданої Договірної сторони може повідомити Міжнародне бюро після закінчення 18 місячного строку. Це Відомство може у відношенні конкретної міжнародної реєстрації повідомити про відмову в наданні охорони після закінчення 18 місячного строку тільки в тому випадку, якщо:
(і) до закінчення 18 місяців воно поінформувало Міжнародне бюро про можливість надходження заперечень після закінчення 18 місячного строку, і
(ii) повідомлення про відмову, засноване на запереченні, здійснено протягом строку, що складає не більше семи місяців з дати, на яку розпочинається період заперечення; якщо період заперечення минає раніше семи місяців, повідомлення повинно бути зроблене в місячний строк з дати закінчення періоду заперечення.
(d) Будь-яка заява відповідно до підпунктів (b) і (c) може бути зроблена в актах, передбачених у Статті 14(2), і дата, з якої заява набуває чинності, буде тією ж, що і дата набуття чинності цим Протоколом у відношенні держави або міжурядової організації, що зробила заяву. Будь-яка така заява може бути також зроблена пізніше; у цьому випадку вона набуває чинності через три місяці після її одержання Генеральним директором Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі - "Генеральний директор") або на будь-яку більш пізню дату, зазначену в заяві, у відношенні міжнародних реєстрацій, дата яких є тією ж, що і дата, на яку заява набуває чинності, або більш пізньою датою.
(e) Після закінчення десятирічного строку після набуття чинності цим Протоколом, Асамблея здійснює перевірку функціонування системи, встановленої підпунктами (a) - (d). Надалі положення вказаних підпунктів можуть бути змінені одноголосним рішенням Асамблеї.
(3) Міжнародне бюро негайно пересилає один із примірників повідомлення про відмову власнику міжнародної реєстрації. Вказаний власник має ті ж засоби захисту права, якби знак був заявлений ним безпосередньо у Відомство, яке повідомило про свою відмову. Якщо Міжнародне бюро одержить інформацію відповідно до пункту (2)(c)(i), воно негайно направить таку інформацію власнику міжнародної реєстрації.
(4) Підстави для відмови в наданні охорони знаку Міжнародне бюро буде повідомляти будь-якій зацікавленій стороні, що зробила відповідний запит.
(5) Будь-яке відомство, яке у відношенні конкретної міжнародної реєстрації не повідомило Міжнародне бюро про попередню або остаточну відмову відповідно до пунктів (1) і (2), втрачає у відношенні цієї міжнародної реєстрації право, передбачене пунктом (1).
(6) Рішення про визнання міжнародної реєстрації недійсною на території Договірної сторони не може бути винесено компетентними органами цієї Договірної сторони без надання власнику цієї міжнародної реєстрації в належний час можливості для захисту своїх прав. Рішення про визнання міжнародної реєстрації недійсною повідомляється Міжнародному бюро.